Про роль пап у вихованні дітей

У наш час багато тата дуже відповідально готуються до народження своєї дитини. І це прекрасно. Однак незабаром після народження дитини тата під гнітом власної невпевненості в своїх силах "здуваються", і всі обов`язки по вихованню дитини і догляду за ним лягають на плечі мам.

Свою відстороненість вони пояснюють тим, що мати, нібито, ближче малюкові, краще його розуміє. Почасти це так - дитина все довгі 9 місяців пов`язаний з нею пуповиною, свого малюка мама відчуває з перших боязких ворушінь всередині себе. Але не варто применшувати роль батька у вихованні дітей, адже активне його участь дуже важливо на всіх етапах життя дитини.

Дитина з перших днів своєї позаутробного життя переймає і запам`ятовує модель поведінки в сім`ї, і в дорослому житті найчастіше поводиться так, як вели свого часу себе батьки. І саме від батька залежить те, наскільки самостійним, цілеспрямованим, вольовим і впевненим у собі виросте дитина. Причому не має значення, якої статі малюк. Для того щоб домогтися єдності душ, потрібно шукати шляхи порозуміння і взаємодії з дитиною. Це шлях складний, але необхідний.

На жаль, багато батьків, прийшовши з роботи додому, прагнуть швидше впасти на диван. Однак якби чоловіки до кінця усвідомлювали важливість своєї участі в житті дитини, ігор з ним, розмов по душах (нехай навіть малюк ще й говорити толком не вміє), то з великим ентузіазмом підходили б до процесу виховання. І будь-яка втома (тому, що день був важким або просто сьогодні магнітні бурі) забувалася б в процесі гри з власною дитиною.

Якщо дитина хлопчик, то саме з тата він буде копіювати модель поведінки чоловіка в родині. Найчастіше тата прагнуть зробити свою дитину ідеальним і при найменшої помилки критикують дитини. Але цього категорично не можна робити - хлопчик може замкнутися в собі, втратити віру в себе, що згодом може стати причиною безлічі невдач і хворобливого ставлення до них (не дивно - з дитинства адже закладалася модель "невдахи"). Критика потрібна, але здорова критика.

Якщо дитина дівчинка, то роль батька теж важлива. На основі його поведінки дочка підсвідомо змоделює собі модель поведінки чоловіка. А в майбутньому, коли дівчинка буде вибирати собі супутника життя, спочатку неправильно cформірованний образ чоловіка може зробити її невпевненою в собі, нещасної.

Виходячи з усього вишенапісанного, можна з упевненістю говорити, що тато не вторинний - він потрібен нарівні з мамою! І чим раніше чоловік це зрозуміє, тим щасливіше буде дитинство його дітей.