Сенс життя - як знайти і не втрачати

Часом життя ставить людину в глухий кут. І складності - великі і малі - не мають кінця і початку. Здається - все. Життя закінчилася. І від віку це не залежить. З такою проблемою стикається і старі, й малі. Від 14 років до нескінченності.
А причина одна. Немає усвідомлення сенсу життя. Коли це розуміння є, ніякі труднощі не можуть змусити людину намагатися піти від існування. Але тільки коли він думає, що все безглуздо, ось тоді і постає питання - жити чи не жити?

Чому так трапляється? Кого-то підкошують невдачі. В особистому житті, в бізнесі, в творчості. Кого-то - хвороби. Кому-то все життя здається фальшивої і награною. А кого-то переслідують всі ці проблеми відразу. І немає сил продовжувати боротьбу, та й не хочеться.

І ось якщо все-таки є залишки сил достукатися до себе - це треба зробити. Знайти сенс цього життя. Як це зробити? Деякі способи будуть розглянуті в цій статті.

Спочатку варто визначити, що конкретно привело до втрати сенсу життя даної людини. Однією з основних причин нерідко є невдала особисте життя. І добре, якщо у людини є хоча б один позитивний досвід в цьому напрямку.

А якщо постійно трапляються одні негідники або жінки-вамп? Життя починає здаватися справжнім пеклом. Скрізь ввижаються злі сили. Адже такі відносини спустошують, і таки позбавляють усвідомлення сенсу життя, віри в людей.

Чому так відбувається? Людина намагається робити ставку на себе тільки в парі. Тобто один, як є, він себе за людину не вважає. Природно, коли він з коханим (коханою) - у нього все чудово і справи «на лад».

Як тільки його кинули (а якщо це «вамп» або негідник, який ще може бути підсумок, для того і робилося) - все життя йде під укіс. Він і сам від себе відмовляється. Раз кинули - значить поганий. Значить - непотрібний нікому. Зрозуміло, як людина ставиться до себе, так до нього ставляться і оточуючі.

Він уже й в справах не «блищить». Навіщо? Який сенс? Він же - нікчема (з його власних думок). Природно, якого начальству це сподобається? Або клієнтам - погане обслуговування, якщо у людини власний бізнес.

Тим більше, якщо до цього був прекрасний результат. Звикають швидко тільки до хорошого. Звичайно, при такому розкладі, можуть наступити невдачі в справах. Наслідувати звільнення. Відповідно, знизиться рівень життя. Почнуться борги, а це знову проблеми.

І ще більш низька самооцінка. Депресія. Чим швидше людина зупиниться в цьому падінні, тим краще. Головне в цій ситуації зрозуміти, хто головний? І відповідь на це питання тривіальний. Звичайно, сама людина.

Варто усвідомити свою цінність навіть без партнера. Життя часом поводиться як жартівник-учитель. Якщо людина все ставить на відносини, то вона буде давати йому тільки «нежиттєздатні» їх варіанти.

Щоб він вже почав цінувати сам себе. І так і буде все тривати з посилюванням, поки життя не приведе людину до такого результату, що або в петлю, або вже почати себе поважати. Як це зробити, в сенсі, виховати це самоповага?

По-перше, варто зрозуміти, що ж ця людина отримував від відносин такого, чого у нього не було без них? Для більшості - це якась опора, надійність. Особливо, для жінок це важливо у відносинах.

Але знову ж таки, ці опора і надійність були всього лише проекціями, адже даної людини використовували для підняття власної самооцінки. Він хотів бачити надійність - і він її нафантазував, хоча її там і близько не було. Для партнера він був всього лише іграшкою або об`єктом «полювання».

Висновок - потрібно стати надійною опорою самому собі, щоб не шукати це псевдо зовні. Щоб вже не бути жертвою. Для цього треба перестати себе жаліти і боятися життя. Перестати собі брехати. Шукати психологічні «милиці» у вигляді того самого ненадійного партнера.

За що ж себе цінувати? Елементарно - за власну унікальність. Адже вона залишається, з якими б труднощами не стикався людина. Треба завжди про неї пам`ятати. Вже це одне не дасть підпустити до себе на близьку відстань сумнівних особистостей з поганню цілями.

Якщо людину вимотали складності з бізнесом, і навіть якщо він успішний, все стає неважливим - гроші є, все блага є, а часу на життя немає. Бізнес, бізнес, бізнес. Людина перестає відчувати себе, і, відповідно, сенс життя. Тому що він її просто не бачить.

Людині варто зупинитися і подумати, а куди ж він йде? Може, варто переделегувати відповідальність, взяти відпустку і поїхати в який-небудь ашрам. Не факт, що по приїзду захочеться зовсім кинути бізнес і стати дервішем.

Але, нарешті, вже відчується смак життя. Гроші - це добре, але коли вони стають метою, а не засобом, життя може втратити сенс. Адже ніхто не знає, скільки йому відміряно. Навіть якщо справа - улюблене, варто іноді просто присвячувати час собі і міняти обстановку.

Але тяжеле всього творчим особистостям. Адже їм важливо висловити себе в своїй справі. Тільки так вони можуть відчути себе собою. А якщо немає визнання або життя постійно вставляє палиці в колеса? Вона ж стає стає і не мила.

Тим більше, творчі особистості мають більш тонку душевну організацію. І депресій вони схильні до набагато сильніше, і більш сильним, важким. Що робити їм? Продовжувати йти до своєї мети. Кожен день робити хоч маленький крок. І навіть якщо зовсім немає сил і хочеться все закінчити, твердити собі банальне, що «те, що не вбиває - робить сильнішими».

Або іншу фразу, яка буде мотивувати жити. І в підсумку мета буде досягнута. А життя вийде через тупика, на відкриту трасу. І задумане вийде.

Якщо людина важко хворіє, йому іноді теж здається, що життя безглузде. Парадоксально, але якщо хвора людина думає про інших, а не про себе, йому хвороба не представляється вже таким покаранням.

Адже сильним і осмисленим людина себе почуває не тоді, коли все навколо нього бігають - ох, він - бідний, хворий, нещасний! А коли він сам може когось підтримати і допомогти. Іноді такий настрій навіть сприяє повному одужанню.

А як же бути, якщо життя стала здаватися фальшивої? Наче й нічого в ній цінного немає. Потрібно розуміти, що людина бачить лише те, що сам із себе представляє. Якщо він сам бреше іншим і собі направо і наліво, то ж і бачить навколо себе.

Потрібно зрозуміти, для чого це робиться. Ну, звичайно ж, щоб краще виглядати. А коли людина - це тільки лише «понти», неважко втратити і себе, і сенс життя заодно в цьому гламурі.

Як бути? Зрозуміти, що все-таки, звичайно, можна зачепити людей Лощенов зовнішнім виглядом, красивою машиною, шикарною квартирою. Але якщо це все, то така людина потрібна буде буквально на 10 хвилин. Як людина. Ще не розберуться, що до чого.

А як розберуться - швидко втечуть, люди себе поважають. Адже, як правило, «понтовщікі», кажуть тільки про себе, інших відверто «засовують». Ні, люди, які захочуть з цього товариша щось поиметь будуть слухати, підтакувати. Але це вже бізнес, а не відносини.

Так що, варто розвивати не тільки матеріальний добробут, але й духовне. Хіба ви не плакатися, що життя втратило сенс. Що все не так, і все якісь не такі.

Ось такі практичні поради з пошуку сенсу життя. Вони можуть здатися комусь трудомісткий і жорсткими. Але воно того варте.