Чому чоловіки люблять одних жінок, а одружуються на інших?

Мені раптом спало на думку, а чому взагалі існує ця прислів`я: «Чоловіки люблять одних жінок, а одружуються зовсім на інших»? Звідки вона з`явилася і чому? Чи є в ній дійсний сенс або це просто дурна бравада чоловіків-невдах?
Чесно скажу, відповідь на це питання я шукав довго і дався мені він дуже непросто.
Ще відразу хотів би відзначити, що я навмисно виніс це прислів`я в заголовок статті. Чому?

Та тому, що є в психології таке поняття: явна провокація, яку досвідчені психологи використовують у своїй роботі для виклику в свого пацієнта яскраво виражений сплеск емоцій, обурення, а, значить, і необхідної відвертості.

Тому, дорогі жінки, вибачте мене за цей психологічний «прийом», я лише хотів одного, щоб ви сприйняли це правильно і поміркували, над цією досить дурної, по-моєму, приказкою. Бо, - я в корені з нею не згоден, але вона, на жаль, є і придумав її зовсім не я.

Так ось, після довгих роздумів і дум, я прийшов до декількох основних висновків появи цієї горезвісної приказки. Те, що її придумали чоловіки, це ясно, як божий день. Жінці таке навіть і в голову не спаде, я думаю, це безперечно точно.
Отже, її придумали чоловіки, для чого? Мені здається, для того, щоб хоч якось образити жінку, яка, припустимо, відповіла рішучою відмовою якомусь чоловікові, а чоловік, по суті своїй (якщо він чоловік справжній) ох як не любить програвати, це його злить і дратує одночасно. Адже він переможець, а тут таке!

З іншого боку чоловіка дуже бояться навіть просто познайомитися або завести розмову із симпатичною і, явно успішною жінкою або дівчиною. Це, до речі, науково доведений факт, відповідно чоловік, знаходячи все-таки в собі сили заговорити з дівчиною і отримує незаслужений (як він вважає) відсіч, просто виходить з себе і в подальшому ще більше починає боятися жінок взагалі! Я зустрічав у своєму житті сотні подібних чоловіків і це лише підтверджує мої слова.

Вони, в кінцевому підсумку, дійсно одружуються не на тих, кого вони себе «нагрезілі» в ранній юності, а на милих, тихих і непомітних, часом, жінок. Так їм здається простіше і спокійніше,

Але, в подальшому, їх життя викидає такі «піруети» і «повороти». Що диву даєшся, як цей скромний все життя молода людина, давно одружений, діти, все добре. Несподівано для всіх (і для себе самого теж), стає, подорослішавши і «розумніше», таким пропаленим ловеласом і, вибачте, «бабієм», що незрозуміло стає, звідки в ньому це? Мабуть тому є і інше прислів`я: «Сивина в бороду, біс у ребро»!

Та й то, що літературних творів і художніх фільмів, присвячених цій нещасливій темі «любовного трикутника», існує безліч, теж, мабуть, неспроста. Як то кажуть, - немає диму без вогню!

Так ось, цими своїми «діями», багато чоловіків, якщо і не «мстять» всім жінкам, то намагаються повернути до себе самого внутрішнє повагу або лібідо, яке в юності просто упустив, або проспав, не наважився, або не зміг. Але це нерозумно, дуже нерозумно, особливо це видно з боку.

І у мене «на очах» буквально сотні таких ось прикладів метушливо і непослідовно бігають у пошуках ласки і любові, немолодих вже чоловіків, вони нещасні метушаться між сім`єю та іншими жінками, по суті своїй навіть не розуміючи, а що вони хочуть, власне?

І адже ТАКА життя, я ж бачу, дається їм все важче і важче, але вони продовжують цю біснувату гру в «любовного Штірліца», вже не маючи сил і волі зупинитися і мені їх стає просто шкода. Адже вже давно дорослі люди, а шукають, в принципі, то, чого і самі не знають. Деякі кидають сім`ї, причому, по багато разів, - і цей, незрозумілий мені, «тетерука хоровод», мені абсолютно незрозумілий.

Ось позиція жінок мені цілком зрозуміла. Вони, на відміну від нас, чоловіків, значно чесніше в особистих відносинах, чи ні? :)
Якщо жінка любить, то вона все зробить для досягнення свого щастя.
Якщо зрозуміє, що помилилася, не побоїться рішуче піти від нелюбого або осоружного чоловіка.

А якщо вважає, що гідного їй чоловіка немає, вона сьогодні (повторюю сьогодні!), Не виходитиме заміж заради того, щоб не бути самотньою, сучасні жінки навчилися цінувати себе і свою свободу, а сімейне щастя, якщо його немає поки, але все одно треба ЙТИ ЗАМІЖ, то це забобони минулого століття.

І я поважаю таку точку зору, вона, по крайней мере, чесна перед собою і іншими, а це зможе зробити далеко не кожен чоловік. Це теж, на жаль, але факт.
Що тут ще додати, можна багато, а можна і нічого більше.
Я віддам перевагу другому варіанту. Чому? Нехай кожен додумує своє життя і вчинки сам, тільки сам.

А прислів`я, чесне слово, дурна і смішна, бо за неї ми бачимо того самого «чоловіка», про який вже не мріють більшість жінок і правильно роблять. Інший століття, потрібні інші прислів`я, сучасні! І вони будуть, треба почекати.
І ще, я вважаю, що красивих, або некрасивих жінок не буває, буває ТВОЯ чи ні, треба її тільки знайти, знаю це по собі самому.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!