Бідний але чесний

Недавнє соціалістичне минуле залишило нам у спадок багато переконань, упереджень, комплексів, життєвих позицій. Однією з найпоширеніших в ті роки було гасло, що радянська людина володіє особливою гордістю. Його неможливо підкупити, тому що йому гроші зовсім не потрібні. Заради копійки гідний радянська людина не поступиться своєю особливою гордістю. Бідний, але чесний - таке переконання створює масу дискомфорту в житті, ускладнює її тим, що не дозволяє людині займатися видом діяльності, який здається йому непрестижним.

«Непрестижних» вважається зазвичай торгівля. Хоча в усі часи саме вона давала великий дохід адже всі пам`ятають, як засуджувалися торговці за радянських часів, якими епітетами їх таврували. Це усталене переконання зберігається у свідомості такої людини і сьогодні, коли торгівля стала основним видом діяльності для більшості. Особливо важко переживають ситуацію ті люди, які силою обставин змушені продавати що-небудь, навіть якщо це їх особиста праця. У такому випадку їм буде просто соромно вимагати реальну ціну за свої послуги, адже горді і гідні люди не опустяться до того, щоб торгуватися через копійки.

Люди, у яких чітко сформувалося бідний, але чесний, можуть впевнено почувати себе, займаючись роботою з жорстко фіксованою оплатою, куди просто немає ніякої можливості внести зміни або зажадати їх. Одним словом, людина сама формує з себе простого службовця, який ніколи не стане сперечатися з керівництвом. Навіть якщо всередині у нього «накипіло» через низьку оплату праці, погані умови і т.д. Але робити нічого, в цю ситуацію заганяють вони себе самі.