Соромно бути багатим

Це переконання - плід ідей, що були так поширені при комунізмі, коли ідея загальної рівності була домінуючою в свідомості всієї країни. Ще років 20 тому ідеологічним апаратом Радянського Союзу всім і кожному буквально втовкмачували ідея про те. Що всі повинні бути рівні, жити однаково, отримувати однакові доходи. А той, хто відрізняється із загальної сірої маси або прагне до цього, повинен бути негайно поставлений на місце, як зрадник ідею комунізму. Адже гроші - це пережиток капіталістичного світу.

Звичайно, при такій пропаганді у більшості людей виробилася переконаність, що соромно відрізнятися в чому-небудь від більшості, не можна вимагати собі більше, ніж є у інших, не можна мати (і навіть бажати) чогось понад, коли навколо так багато нужденних, хворих , знедолених і вобще соромно бути багатим.

Особливо сильно така установка давила на свідомість підприємців. Діяльність будь-якого підприємця - це надання послуг іншим людям. Він знає, скільки повинен отримувати за них, але внутрішній бар`єр і роками виробився сором не дозволяють йому брати ці гроші. Виниклий внутрішній дискомфорт погано позначається на роботі, переживання множаться, а з ними падають і доходи.

Якщо діяльність людини налагоджена таїмо чином, що у нього фіксовані ставки на надання своїх послуг, і гроші він все-таки отримує, то він буде намагатися якось виправдатися перед суспільством, віддаючи частину заробленого нужденним, хворим, засновуючи премії або фінансуючи благодійні програми. Йому соромно, що його справи йдуть добре, а хтось в світі страждає від голоду або хвороб. Це може позначитися не кращим чином на його доходи, привести до появи проблем і боргів.

Розбагатівши, він починає активно забезпечувати своїх менш щасливих рідних. Купує їм житло, допомагає зі стартовим капіталом для тих, хто затіяв відкрити свою справу, оплачує чиюсь навчання. Тобто робить так, щоб вони могли жити так, як він. Хоча їм ніхто ж не заважає заробляти гроші самим, але немає, їх заробляє тільки він. А витрачати гроші все майстра.
Але подібна ситуація тривати довго не може. Вона просто приречена рано чи пізно закінчиться через те, що, по-перше, потреби нахлібників постійно зростають, а подяки, як водиться, вони особливої не відчувають. По-друге, доходи підприємця будуть з часом падати, так як він всіляко намагається позбутися грошей, соромиться їх, не отримує від них щирої радості. І ось вони «спливають» звідти, де їх соромляться, де їм не раді, які б зусилля не робив бізнесмен.

Така ситуація вкрай поширена в середовищі бізнесменів, які зуміли збагатитися на початку такого політичного процесу, як перебудова. Заробивши серйозні гроші в короткі терміни, вони стали їх всім роздавати. І залишилися самі ні з чим на сьогодні. Вони намагаються заробити знову і знову, адже у них залишилися зв`язки, контакти, безцінний досвід, знання, але всі їхні зусилля марні. Можливо, причина криється саме в їх неусвідомлюваної переконаності, що соромно бути багатим. Деякі Сили, які визначають перебіг всіх життєвих процесів, постараються усунути з фінансової арени цю людину. Адже якщо він знову запрацює, то він знову всі гроші роздасть тим, хто заробляти сам не вміє. А такі альтруїсти цим Силам не бажані, тому що вони своїми діями виводять з рівноваги процеси, які відповідальні за рівень комфорту нашого життя.